Шлюбний договір

Шлюбним договором називають особливий вид угоди, що укладається подружжям (в тому числі й майбутнім) для встановлення їхніх майнових прав та обов’язків як під час шлюбу, так і на випадок його розірвання. Він є зручним засобом визначення прав та обов’язків чоловіка і дружини, а також гарантією того, що в момент психологічної напруги під час розлучення досягнуті раніше домовленості не будуть скасовані однією зі сторін.

Однак в Україні такий договір укладають лише небагато пар. У більшості випадків молодята сподіваються, що їхнє спільне життя буде щасливим і тривалим, і не хочуть випробовувати стосунки на міцність, хоча часто їм просто немає що ділити. Проте успішні люди, яким є що втрачати, воліють використовувати переваги шлюбного контракту.

Порядок і умови оформлення

Шлюбний контракт може бути складений як до моменту державної реєстрації шлюбних відносин, так і в будь-який момент після реєстрації шлюбу. Якщо цей документ укладається до реєстрації шлюбних відносин, то набуття ним чинності відбувається з дня укладення шлюбу. Тобто, навіть після 30 років спільного життя можна укласти контракт.

За загальним правилом, контракт між подружжям має бути укладений у письмовій формі з обов’язковим нотаріальним посвідченням. Недотримання цього правила спричиняє недійсність договору (стаття 94 Сімейного кодексу України).

Зміст угоди

Шлюбний контракт може включати положення, що регулюють майнові відносини між подружжям. Це можуть бути:

1. Регулювання прав і обов’язків щодо як наявного майна, так і того, яке буде придбано в майбутньому.
2. Встановлення обов’язків сторін щодо взаємного утримання, участі у доходах один одного, а також порядку здійснення сімейних витрат.
3. Визначення порядку поділу майна в разі розірвання шлюбу.
4. Інші положення для регулювання майнових правовідносин між чоловіком і дружиною.

В угоді може бути передбачено, що певні права та обов’язки можуть бути обмежені термінами або залежати від настання певних обставин.

Режими власності

Шлюбний контракт може встановлювати різні режими власності між подружжям. За замовчуванням діє правило про те, що все спільно нажите в шлюбі належить подружжю в рівних частках (стаття 70 СКУ). За бажанням сторін цей режим може бути змінений на:

1. Режим часткової власності, коли подружжю належать певні частки, які не обов’язково мають бути рівними (при цьому встановлюються частки не в самому майні, а в праві володіння, користування та розпорядження ним).
2. Режим роздільної власності, коли певне майно належить лише одному з подружжя. Такий режим забезпечує повну самостійність і незалежність чоловіка та дружини, а також захищає майно від претензій кредиторів або родичів іншої сторони.

Що не може включатися в зміст договору

Шлюбний контракт не може містити таких умов:

1. Обмеження правоздатності або дієздатності сторін, а також обмеження їх права звертатися до суду для захисту своїх прав.
2. Регулювання особистих немайнових відносин між чоловіком і дружиною.
3. Регулювання прав та обов’язків щодо дітей.
4. Обмеження права непрацездатної потребуючої особи на утримання.
5. Положення, які ставлять одну зі сторін у надзвичайно невигідне становище або суперечать основним принципам сімейного законодавства України.
6. За шлюбним договором не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації (стаття 93 СКУ).

Вирішення спорів і конфліктів

Часто текст договору, складений у період щасливих відносин, стає підґрунтям для спорів під час розлучення. Це пояснюється тим, що права та інтереси кожної зі сторін можуть змінитися, і одна зі сторін може вважати, що умови угоди, укладеної багато років тому, несправедливі або неправильні.

У таких випадках розлучені можуть звернутися до суду для зміни умов контракту. Суд може прийняти рішення про зміну тексту угоди або розірвання договору, якщо це передбачено позовом. В окремих випадках умови угоди можуть бути визнані недійсними.

Отже, наявність домовленості не є перешкодою для ініціювання поділу спільно нажитого майна в суді.

Термін дії договору

Шлюбний контракт діє протягом усього періоду шлюбу і визнається недійсним після його розірвання (судовим рішенням або реєстрацією розлучення в органах ДРАЦС). Однак ті умови, які встановлюють права та обов’язки сторін після припинення шлюбу, продовжують діяти, оскільки саме для цього й укладаються відповідні домовленості.

Протягом дії договору допускається внесення змін, доповнень або розірвання за взаємною згодою. Усі зміни або розірвання мають бути здійснені в письмовій формі з обов’язковим нотаріальним посвідченням (стаття 100 СКУ).