ПОЗОВ.УКР
ПОЗОВ.УКР

Розподіл житла при розлученні в Україні: правила та особливості

Розподілом нерухомості між подружжям, що перебуває в зареєстрованому шлюбі (а також між колишніми чоловіком і дружиною після розлучення), вважається процедура визначення часток у спільно нажитому майні, яка здійснюється нотаріальним або судовим шляхом.

Добре, коли подружжя відповідально підходить до оформлення шлюбних відносин і заздалегідь укладає шлюбний договір. Або ж, якщо в процесі розлучення чи після нього вони самостійно та мирно вирішують майнові питання шляхом складання добровільної нотаріальної угоди. Наявність таких документів звільняє подружжя від судових тяжб щодо розподілу нерухомості та проходить для обох сторін на взаємовигідних умовах у неконфліктній атмосфері.

Якщо ж досягти мирної домовленості не вдалося, питання про розподіл спільної нерухомості може бути вирішено лише в судовому порядку.

Що можна і не можна розділити між подружжям?

Варто знати, що розподілу підлягає лише спільно нажита в зареєстрованому шлюбі нерухомість, незалежно від того, на чиє ім’я вона була придбана і хто саме з подружжя вносив кошти (тобто за рахунок доходів чоловіка, дружини або спільного сімейного бюджету). До такої нерухомості належать:

  • квартира (або кімната);
  • житловий будинок (в тому числі дача);
  • земельна ділянка, гараж тощо.

Якщо під час існування сім’ї нерухомість була придбана за кошти одного з членів сім’ї, а інший в цей період не мав власного доходу через догляд за дітьми та ведення домашнього господарства, то останній все одно має право на участь у розподілі майна.

Нерухоме майно, що є особистою власністю кожного з подружжя, не підлягає розподілу. До особистої житлової власності належать:

  • майно, придбане власником до вступу в шлюб або куплене до розірвання сімейного союзу, але в період окремого проживання;
  • нерухомість, отримана в дарунок або в спадщину чоловіком чи дружиною;
  • житло, придбане в шлюбі за кошти одного з подружжя, накопичені до укладення сімейного союзу (потребує документального підтвердження).

Однак цей перелік може мати нюанси в кожному конкретному випадку. Наприклад, якщо житло, отримане у спадок або придбане до шлюбу, було покращено за рахунок коштів другого з подружжя, що збільшило його вартість, тоді нерухомість також вважається такою, що підлягає розподілу.

Приклад

Якщо отримана у спадок чоловіком квартира була відремонтована за кошти дружини (є документи, що підтверджують саме її вкладення), дружина має право вимагати у суді частку в цій квартирі або грошову компенсацію, оскільки проведені роботи за її рахунок суттєво підвищили вартість житла.

Слід пам’ятати, що чоловік і жінка, які тривалий час проживають у цивільному шлюбі, теж мають право претендувати на розподіл майна за нормами Сімейного кодексу України: “Якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними“.

Коли можна ділити спільно нажите майно?

Поширеним є хибне уявлення, що спільну власність можна поділити лише при розлученні. Часто трапляється так, що фактично сім’я вже розпалася, і сторони довгий час не проживають разом і не ведуть спільного господарства, або через певний час після розлучення вирішують здійснити розподіл.

Законодавством України передбачена можливість здійснення розподілу житла:

  • під час існування шлюбу;
  • безпосередньо в момент розлучення;
  • після розірвання сімейного союзу.

Особливості кожного з цих варіантів:

  • Розподіл майна в шлюбі — складний процес, оскільки основне, що потрібно довести суду, це факт окремого проживання подружжя, фактична відсутність шлюбних відносин і неведення ними спільного господарства.
  • Розподіл житла одночасно з розлученням передбачає подання двох окремих позовів: один — про розірвання шлюбу, інший — про виділення частки в нерухомості.
  • Розподіл нерухомості після розірвання шлюбу має строк позовної давності 3 роки з моменту припинення сімейного союзу.

В особливих випадках цей строк може бути продовжено, якщо позивач доведе суду, що відповідач приховав наявність у нього придбаної нерухомості, про яку позивачу раніше не було відомо.

Способи розподілу нерухомості між подружжям

Порядок розподілу нерухомості може бути договірним (мирним) і судовим:

Договірний порядок може бути дотриманий лише за повної згоди обох сторін щодо всіх нюансів розподілу. Перевагами такого вирішення питання є відсутність судових спорів, менші фінансові витрати та швидкість процесу.

  • Судовий порядок застосовується, якщо подружжя не змогло домовитися навіть у мінімальних питаннях, і передбачає подання позовної заяви до суду.

Як ділити нерухомість при розлученні?

Слід зазначити, що сама процедура розподілу нерухомості (яка виконується як мирним, так і судовим шляхом) — це послуга недешева, оскільки залежить від вартості майна:

  • нотаріусу доведеться заплатити за посвідчення угоди;
  • державне мито при поданні позову до суду може бути значним.

Окрім високої вартості процедури, “квартирне питання” часто стає причиною конфліктів між подружжям, особливо якщо є неповнолітні діти або специфічний правовий статус нерухомості (наприклад, іпотека, приватизація тощо).

Як ділиться майно при розлученні, якщо є неповнолітні діти?

При розподілі спільно нажитого житла частки подружжя за законодавством визнаються рівними, якщо інше не встановлено шлюбним договором. Однак, якщо в сім’ї є неповнолітні діти, суд може відступити від принципу рівності часток в інтересах дітей або з урахуванням інших обставин.

Суд враховує:

  • матеріальне становище кожного з батьків;
  • наявність або відсутність у сторін іншого житла;
  • стан здоров’я дітей та батьків тощо.

Як правило, якщо житло дійсно спільне, суди схиляються на бік того з батьків, з ким залишаються неповнолітні діти, і виділяють йому більшу частку в спільному житлі. Однак це рішення залишається на розсуд суду і виноситься індивідуально.

Приклад

Після укладення шлюбу подружжя Н. проживало в квартирі чоловіка з його батьками. Через 4 роки за спільні кошти була придбана двокімнатна квартира, де вони стали жити окремо. У шлюбі народилося двоє дітей. Після 10 років спільного життя чоловік і дружина вирішили розлучитися і поділити придбане житло. Враховуючи, що з дружиною залишаються двоє дітей, а чоловік успадкував квартиру батьків, суд визначив частки наступним чином: 2/3 власності отримала дружина, 1/3 — чоловік.

Як розділити квартиру в іпотеці при розлученні?

Якщо подружжя вирішує розлучитися, маючи непогашений іпотечний кредит, то питання про те, що і кому дістанеться, буде визначатися нормами Сімейного та Цивільного кодексів України, а також умовами договору з банком.

Загальні положення розподілу квартири, придбаної в іпотеку:

  • Якщо квартира була придбана в шлюбі, вона буде розділена між подружжям порівну, якщо інше не встановлено шлюбним договором.
  • Непогашений борг за іпотекою буде розподілений відповідно до часток у квартирі між подружжям.

Мирні способи розподілу іпотечної квартири:

  1. За згодою банку продати квартиру, погасити залишок кредиту і розділити порівну кошти, що залишилися.
  2. Один з подружжя залишається в квартирі, продовжує самостійно виплачувати кредит, інший відмовляється від прав на це майно і звільняється від зобов’язань перед банком.

Якщо ж питання розподілу іпотечного житла вирішується в суді, то не береться до уваги:

  • на кого оформлена нерухомість;
  • хто фактично вносив платежі.

Якщо іпотека була оформлена до шлюбу однією зі сторін, таке житло не вважається спільно нажитим майном і не підлягає розподілу при розлученні. Однак, якщо платежі вносилися в шлюбі за рахунок спільних коштів, другий з подружжя може претендувати на частку в цьому майні або на компенсацію.

Розподіл приватизованої квартири при розлученні

Якщо квартира була приватизована з виділенням часток, при розлученні кожна сторона залишається зі своєю часткою. Якщо приватизація відбулася без виділення часток, подружжя має право шляхом укладення угоди або в судовому порядку здійснити розподіл нерухомості і встановити розмір частки.

Якщо квартира або будинок були оформлені на одного з подружжя, другий не має права на розподіл цього майна, оскільки воно вважається особистою власністю.

Факт реєстрації місця проживання (прописки) в житловому приміщенні не надає права власності на це житло. У таких випадках “обділений” з подружжя може розраховувати максимум на право безстрокового проживання в нерухомості.

Якщо подружжя вирішило розділити житло, яке належить не їм, а державі чи громаді (неприватизоване), то зробити це неможливо ні офіційно-договірним, ні судовим шляхом. У такому випадку можна:

  • Приватизувати житло і визначити в ньому частки кожної сторони.
  • Обміняти квартиру або будинок на два менших житлових приміщення.
  • Після розірвання шлюбу продовжувати користуватися житлом, оскільки розлучення не є перешкодою для цього, хоча цей варіант може бути незручним для обох сторін.