ПОЗОВ.УКР
ПОЗОВ.УКР

Все про стягнення аліментів

Відповідно до Сімейного кодексу України кошти, які надаються батьками на утримання своїх неповнолітніх дітей, а членами сім’ї – своїм повнолітнім родичам (подружжю, бабусям і т. д.) або дітям, називаються аліментами.

Але що робити, якщо батьки відмовляються платити аліменти на дітей, а члени сім’ї не допомагають своїм непрацездатним близьким? Для захисту прав цих осіб законодавством України передбачені різні форми сплати аліментів, порядок визначення їх розміру, а також описані процедури призначення та стягнення матеріальної допомоги.

Наш сайт допоможе вам розібратися в тонкощах аліментних відносин, а у разі потреби правову допомогу нададуть професійні юристи-практики.

Хто платить аліменти

Згідно із сімейним законодавством України, обов’язок виплачувати аліменти на дитину лежить на тому із батьків, який відмовляється добровільно утримувати своїх дітей. А в деяких випадках на одному з працездатного подружжя, або колишнього подружжя (при розлученні). Крім того, обов’язок за утриманням родичів, що потребують його, може лежати на повнолітніх працездатних дітях, одного із подружжя, онуках і т.д.

Головним фактором у даному випадку є правильна доказова база того, що людина не здійснює своїх обов’язків щодо утримання членів сім’ї, що його потребують. Матеріали на цьому сайті можуть допомогти правильно визначити суб’єкта сплати аліментів, а якщо стягнення звернене у ваш бік, то знайти аргументацію, щоб уникнути незаконних претензій.

Кому платять

Главами 9, 15 – 17 Сімейного кодексу України встановлені категорії громадян, які мають право на отримання аліментів:

  • неповнолітні діти, щодо яких батьками не виконуються обов’язки щодо їх утримання;
  • повнолітні непрацездатні діти ;
  • непрацездатні малозабезпечені дружина або чоловік;
  • дружина під час вагітності, а також протягом трьох років від дня народження спільної дитини;
  • той із подружжя, хто здійснює догляд за спільною неповнолітньою дитиною-інвалідом, або інвалідом з дитинства I групи після 18 років;
  • колишній із подружжя, який доглядає спільну дитину-інваліда до 18 років, а після цього інваліда дитинства I групи;
  • непрацездатний колишній чоловік або дружина, який втратив свою працездатність до розірвання шлюбу або протягом року після цього моменту;
  • той із подружжя, який став пенсіонером за віком протягом п’яти років після закінчення шлюбних відносин і потребує грошового утримання.

Кожна з груп, зазначених у цьому переліку, може отримувати виплати, але порядок їх призначення та особливості стягнення різняться у кожному конкретному випадку. Тут ви зможете знайти докладні описи того, як відбувається стягнення аліментів по кожному виду одержувачів, та знайти відповіді на запитання щодо важливої ​​для себе теми.

Аліменти у шлюбі та без нього

Спільне проживання пари без офіційного оформлення відносин – це досить поширене явище. Але у громадян, які проживають без реєстрації шлюбу, все-таки виникають взаємні права та обов’язки, особливо щодо забезпечення спільних дітей. Зайшовши у відповідний розділ на нашому сайті, ви зможете дізнатися, на який захист своїх майнових та немайнових прав можуть розраховувати діти, народжені поза шлюбом.

Тут зібрано досвід застосування норм права та судової практики у справах, у яких батьки з якихось причин не оформляли своїх відносин, але це не заважало призначити та стягнути кошти на забезпечення їхніх спільних дітей.

Також, завдяки нашим фахівцям, ви зможете розібратися в тонкощах проведення процедури визначення батьківства, яке є обов’язковим у випадках, коли батько вписаний у свідоцтво про народження дитини, яка з’явилася на світ поза шлюбом, зі слів матері. Адже в цьому випадку не застосовується безумовне визначення особи батька за фактом народження.

Часто батьки малюка домовляються, і батьківство визначається добровільно шляхом внесення відповідного запису до документів про народження, а якщо цього не було зроблено — то в судовому порядку. І тоді важливим стає, які докази може надати мати і які з них беруться до уваги судами.

Способи нарахування (у частках, у твердій сумі)

Незалежно від того, у шлюбі або поза ним призначаються аліменти, основним способом їх нарахування на утримання неповнолітніх дітей є спосіб утримання в частках.

У таких випадках, якщо між батьками не досягнуто добровільної угоди, аліменти на неповнолітніх дітей можуть бути стягнуті судом у твердій грошовій сумі (ТГС).

Стаття 183 Сімейного кодексу передбачає такі мінімальні розміри щомісячних виплат у частках від заробітку на неповнолітніх дітей:

  • 1/4 – на одну дитиу;
  • 1/3 – на двох дітей;
  • 1/2 – на трьох і більше дітей.

Але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину і не менше 50% прожиткового мінімумуму на дитину відповідного віку.

Нарахування аліментів у ТГС нерозривно пов’язані з показником прожиткового мінімуму на конкретну категорію осіб. Це означає, що при ухваленні рішення про розмір аліментів суд враховує той факт, що аліменти повинні задовольняти базові потреби отримувача матеріальної допомоги.

У кожній конкретній ситуації від вибору правильного способу нарахування аліментів залежить їхня кінцева сума. Наприклад, якщо в одного з батьків високий стабільний офіційний дохід, то розумніше буде призначити виплати від нього. Тут важливо знати, як визначити всі джерела доходів, а також зуміти порахувати, який із способів нарахування буде найвигіднішим, зважаючи на те, що ці виплати можуть проводитися досить тривалий час.

Розмір аліментів (як розраховуються, мінімальні, середні, максимальні) у 2022 році

Одним із найважливіших питань під час стягнення аліментів є їх розмір. Як правило, при цьому стикаються інтереси батька-платника та одержувача.

За загальним правилом розмір утримань повинен бути не меншим за рівень утримання дитини при нормальному виконанні обома батьками своїх обов’язків, але при цьому малюк повинен бути забезпечений на рівні не меншому за встановлені державою мінімальні стандарти, тобто прожитковий мінімум на неповнолітніх.

Запитань не виникає, якщо батьки укладають між собою угоду. У цьому випадку головне, щоб відрахування, про які вони домовилися, не були меншими, ніж передбачені законом. Суд же приймає рішення про призначення розмірів виходячи з того, в якому матеріальному становищі знаходяться сама дитина та обоє батьків. Крім цього, до уваги береться сімейний стан сторін, а також інші обставини, що мають значення для забезпечення прав дітей.

Враховуючи те, що витрати на дитину повинні нести обоє батьків в рівних частках, судді вивчають матеріали справ для того, щоб визначити їхні можливості та потреби дітей. Сімейним кодексом встановлено частки, що сплачуються від доходу батька як аліменти. Якщо ж цих коштів не вистачає для забезпечення мінімального рівня утримання неповнолітньої дитини з урахуванням витрат другого з батьків, суд може стягнути аліменти у твердій грошовій сумі.

Відповідно до виконавчого законодавства, стягнення аліментної заборгованості може бути звернено не більш ніж на 50% зарплати працівника. Однак якщо кошти стягуються на неповнолітніх дітей, загальний розмір утримань може становити 70% від заробітку.

Таким чином, розмір аліментних відрахувань може бути досить високим, головне правильно обґрунтувати в суді витрати на утримання дитини. А у цьому питанні хорошу допомогу можуть надати матеріали нашого порталу.

З яких видів доходу сплачуються аліменти

Не з усіх видів доходу платника можна стягнути аліменти. Конкретний перелік видів заробітку, з яких можна здійснити утримання, закріплений у спеціальному переліку, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. N 146. У документі також можна знайти доходи, стягнути аліменти з яких неможливо.

Крім цього, служба судових виконавців у своїй діяльності керується Законом України про «Про виконавче провадження», в якому також є перелік виплат, на які не може бути звернено стягнення.

Питання про доходи, з яких можна стягувати, виникають, як правило, у бухгалтерів та платників аліментів. Одним важливо правильно зробити відрахування, оскільки цей обов’язок лежить на підприємстві, для інших головним є те, щоб через неправильне визначення бази відрахувань не утворювалася заборгованість, на яку відповідно до законодавства нараховується пеня.

Способи сплати (добровільні, через суд)

Визначити способи та розмір сплати коштів на утримання батьки дітей або колишнього подружжя можна у добровільному або в судовому порядку. Оптимальним варіантом є укладання договору про виплату аліментів.

У цьому випадку дорослі люди свідомо та добровільно домовляються про порядок виконання своїх обов’язків. При цьому в договорі можна встановити будь-яку зручну форму утримання дітей, а також періоди, в які вона надаватиметься. Їх волевиявлення засвідчує нотаріус і укладений договір стає обов’язковим для виконання обома сторонами. Якщо одна із сторін відмовиться виконувати умови договору, одержувач аліментів має право звернутися до нотаріуса про видачу виконавчого напису і на підставі виконавчого напису нотаріуса звернутися до виконавчої служби (чи приватного виконавця) для примусового стягнення аліментів.

Якщо ж згоди з цього питання досягти не вдалося, за призначенням аліментів доведеться звертатися до суду. Українське законодавство передбачає дві судові процедури:

  • спрощену з видачею судового наказу;
  • звичайну – через подання позовної заяви про стягнення.

Перший варіант застосовується, коли стягуються аліменти, розмір яких не перевищує мінімальний, який встановлений державою (в частках: 1/4 – на одну дитину, 1/3 – на вох дітей, 1/2 – на трьох і більше дітей; в твердій грошовій сумі – 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку), другий же використовується у складних спірних ситуаціях, коли кожна зі сторін має свою думку щодо форми та розмірів виплат, і прагне донести його до суду.

На відміну від добровільного порядку, у якому сторони можуть вибрати будь-яку зручну їм форму виконання обов`язку, суд може призначити аліменти виключно в грошовій формі. При цьому перерахування коштів має здійснюватися щомісяця.

Як подати до суду на аліменти

Якщо досягнути домовленості та укласти договір щодо аліментів між батьками не виходить, то для отримання виплат необхідно буде звернутися до місцевого суду. При цьому позивач сам обирає, чи це буде суд за місцем його проживання або за місцем проживання відповідача.

Для подання позовної заяви знадобляться:

  1. Свідоцтво народження дитини.
  2. Свідоцтво про шлюб (його розірвання).
  3. Копія паспорта позивача.
  4. Довідка про склад сім’ї за місцем проживання.

Позивачу можуть знадобитися й інші документи на підтвердження своєї точки зору.

Якщо у законного представника дитини є вся необхідна інформація про місцезнаходження та доходи безвідповідального батька або матері, то достатньо буде написати заяву про видачу судового наказу. Такі звернення розглядаються у спрощеному порядку, без виклику другої сторони.

Якщо ж є потреба у більшому розмірі аліментів, ніж мінімально визначений, то потрібно подавати до суду позовну заяву про стягнення аліментів.

У цих випадках може знадобитися допомога професійних юристів, адже доведеться не лише обґрунтувати витрати на дитину, а й надати суду розрахунок виплат та обґрунтувати свою позицію.

Як відбувається стягнення аліментів

За наслідками розгляду справи судом видається судовий наказ або рішення суду. Отримавши на руки рішення суду, позивач оформляє у суді виконавчий лист. З ним чи із судовим наказом необхідно звернутися до виконавчої служби.

Службовці держоргану заведуть виконавче провадження, а постанову про його відкриття надішлють платнику та одержувачу. Далі стягненням займатимуться судові виконавці. Вони визначать джерела доходів платника. Якщо він офіційно працевлаштований, виконавці надішлють на його підприємство відповідну постанову. Після цього відрахування із зарплати має здійснювати бухгалтерія фірми. А якщо людина не працевлаштована, то стягнення звертається на всі можливі джерела її доходів.

Як можна платити аліменти (на картку, на рахунок, поштою)

Визначившись із розміром відрахувань, платник і одержувач можуть домовитися про те, як будуть доставлятися гроші. Це може бути зарахування на банківський рахунок, відкритий на ім’я одержувача, або поповнення його банківської картки. Ці методи, зазвичай, вибираються, якщо виплати здійснюються бухгалтерією підприємства із зарплати працівника.

Якщо ж платник є підприємцем або здійснює відрахування з інших своїх доходів, він може надсилати гроші також і поштовим переказом або передавати їх готівкою. У таких випадках важливим є збереження квитанцій про відправлення чи розписки одержувача отримання коштів. Робити це необхідно для того, щоб довести факт перерахування коштів у разі виникнення претензій з боку одержувача.

Крім цього, необхідно пам’ятати, що всі витрати на відправлення та перерахування коштів несе платник, і ці витрати не включаються до суми аліментів.

Заборгованість за аліментами

Якщо за аліментами утворилася заборгованість, на неї нараховується пеня у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, починаючи від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100% заборгованості.

Слід пам’ятати про те, що з виникненням аліментного боргу до платника можна застосовувати різні заходи впливу, в т.ч. притягнення до кримінальної відповідальності. Санкції будуть застосовані до боржника лише у тому випадку, якщо борг утворено з його вини. Якщо ж платник доведе, що несплата аліментів пов’язана з незалежними від нього обставинами, то за наявності достатніх підстав суд може зменшити або анулювати суму, що підлягає сплаті.

Закони та підзаконні акти щодо аліментів

Аліментні взаємини в Україні регулюються комплексом нормативних правових актів різної сфери застосування та юридичної сили, що встановлюють норми суспільних відносин (акти матеріального права) та порядок їх здійснення на практиці (акти процесуального права) при реалізації аліментних зобов’язань.

У поданій нижче таблиці наводиться перелік основних законів та підзаконних актів з аліментів в Україні.

Нормативні документи за принципами та нормами аліментних відносинПроцесуальні документи щодо реалізації встановлених норм
1. Сімейний кодекс України
2. Цивільний кодекс України
3. Податковий кодекс та ін.		1. Цивільний процесуальний кодекс України
2. Закон України про виконавче провадження
3. Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. N 146 та ін.

Висновок

Якщо ви самі не змогли розібратися в аліментних відносинах, то можете не тільки користуватися інформаційними матеріалами на сайті, але й звернутися за консультацією до наших фахівців. Професійні юристи в режимі реального часу не тільки підкажуть, де знайти інформацію, що цікавить, а й допоможуть зі складанням процесуальних документів. Вони можуть взятися за повний супровід процедури стягнення аліментів.